Наука – світло, а неучення – хвороби

Відомо, що багато недуг, наприклад ожиріння, карієс, цукровий діабет, багато в чому зумовлені генетичною схильністю. Довгий час вважалося, що цей фактор оминути не можна. Якщо людина отримала при народженні певний набір «поганих» генів, її ризики захворіти залишаться високими протягом усього життя. Однак останні дослідження вчених показують, що освіта може кинути виклик генетичному детермінізму.

Зайвий рік навчання

У 1972 року у Англії, Шотландії та Уельсі обов'язкове шкільне освіту було збільшено однією рік, тобто. ті, хто народився 1956 року, закінчували навчання у 15 років, а народжені 1957-го залишалися за партами до 16. Через 45 років Центр економічних та соціальних досліджень USC Dornsife провів дослідження, вивчивши геноми та медичні дані 250 тис. осіб. Вчені розглядали кілька показників здоров'я, у тому числі індекс розміру тіла, що складається з індексу маси тіла, відсоткового вмісту жиру в організмі та співвідношення кола талії та стегон. Вони поєднували медичну інформацію з полігенними балами – інструментом, який, враховуючи варіації по всьому геному людини, дозволяє визначити, який спадковість впливає на здоров'я. Дослідники виявили цікаву закономірність – зайвий рік, проведений у середній школі, значно знизив вплив генів на те, чи людина страждатиме на ожиріння у зрілому віці. Тож якщо до реформи освіти 1972 року нездоровий обсяг тіла мали 31% пацієнтів із найвищим генетичним ризиком, то після неї цей показник знизився до 18%. Іншими словами, освіта значно знизило роль спадковості у наборі зайвої ваги.

Менше навчаєшся – більше скаржиться
Зв'язок між рівнем освіти та здоров'ям неодноразово відзначали й інші дослідники. Так, у США у 2008 році розрив у очікуваній тривалості життя між найбільш і найменш освіченими жителями країни становив 14 років для чоловіків та 10 років для жінок. Американські вчені зазначають, що люди з поганою освітою частіше стикаються із хронічними захворюваннями. Наприклад, у 2011 році в цій країні поширеність цукрового діабету другого типу становила 15% серед дорослих без вищої освіти та лише 7% серед випускників коледжів. Поряд із більш високими показниками захворюваності серед американців, які не мають вищої освіти, дуже поширені скарги на головні болі та біль у спині, пов'язані зі стресом чи депресією.

Освіта батьків та здоров'я дітей
Позитивне вплив освіти рівень здоров'я як долає погану генетичну схильність, а й передається у спадок. У 2016 році експерти Університету Білефельда (Німеччина) на замовлення німецької медичної страхової компанії DAK проаналізували дані 600 тис. дітей та 430 тис. дорослих і дійшли висновку, що у більш освічених батьків ростуть здоровіші діти. Дівчатка та хлопчики в сім'ях з низьким рівнем освіти обох батьків утричі частіше страждають на карієс або надмірну вагу порівняно зі своїми однолітками, батьки яких мають вищу освіту. Звичайно, лікарі давно припускали, що багато діагнозів дітей безпосередньо визначаються тим способом життя, який ведуть їхні батьки. Однак дослідження показало, що нерівність серед сімей, пов'язана з рівнем освіти і відбивається на стані здоров'я, значно масштабніша, ніж вважалося раніше. Так, діти віком 5–9 років, чиї батьки не здобули вищої освіти, у 2,8 разу частіше мали карієс, у 2,5 разу частіше – надмірну масу тіла та майже в 1,5 разу частіше – затримку розвитку та мови. Аналогічна картина спостерігається й у США. З кінця 80-х років поширеність дитячого ожиріння серед дівчаток у домогосподарствах, очолюваних дорослими зі ступенем бакалавра, збільшилася на 31%, а домогосподарствах, очолюваних дорослими без диплома, – на 97%.

Механізми впливу

Соціологи виділяють кілька основних механізмів позитивного впливу хорошої освіти на здоров'я.

• Умови праці. Люди з вищим рівнем освіти працюють у кращих умовах і менше ризикують життям та здоров'ям. Вони частіше влаштовуються на роботу, яка забезпечує їм певні пільги, наприклад медичне страхування, оплачувану відпустку та ін.

• Високий прибуток. У середньому люди з вищою освітою заробляють більше за тих, хто закінчив лише середню школу. Високий рівень доходу дозволяє купувати здорову їжу, оплачувати заняття спортом та медичні послуги.

• Місце проживання. Високий дохід дозволяє жити в хорошому районі зі сприятливим екологічним становищем, зеленими зонами для прогулянок, низьким рівнем злочинності, вільним доступом до первинної медичної допомоги.

• Захист від стресів. Фінансова подушка та затребуваність на ринку праці також захищають від стресів, які супроводжують соціальні та економічні труднощі.

• Доступ до ресурсів. Освіта розширює соціальні зв'язки, які забезпечують доступ до фінансових, психологічних та емоційних ресурсів, що також може допомогти зменшити труднощі та стреси, які негативно впливають на здоров'я.

• Просвітництво та поведінка. Крім кращої роботи, освічені люди мають більше шансів дізнатися про здоровий спосіб життя, оскільки вони сприйнятливіші до кампаній з санітарної освіти. Їх поведінка рідше буває нездоровою або ризикованою. За статистикою вони менше курять, вживають наркотики та алкоголь, стикаються з насильством, що знижує їхні шанси захворіти чи отримати травму.

• Медична грамотність. Аналіз медичної грамотності показав, що такі пацієнти краще розуміють свої медичні потреби, ефективніше спілкуються з лікарями та фармацевтами. Вони приділяють більше уваги профілактиці, рідше користуються послугами невідкладної допомоги та потрапляють до лікарні, уважніше приймають ліки та правильніше інтерпретують інструкції до них.

Зворотня залежність
Крім прямої соціологи відзначають і зворотну причинність - погане здоров'я може стати на заваді навчанню. Так, діти, що часто хворіють, змушені періодично пропускати заняття, що не найкращим чином позначається на їх успішності. Деякі хронічні захворювання, наприклад, бронхіальна астма, знижують концентрацію уваги дитини. Крім того, на шкільні успіхи також можуть вплинути проблеми із зором, слухом, увагою, поведінкою чи когнітивними навичками. Постійна дія стресових факторів на малюків ясельного та дошкільного віку також може негативно впливати на їх здоров'я у зрілому віці. Так порушується розвиток ендокринної та імунної систем, змушуючи організм виробляти гормони стресу та білки, що викликають хронічне запалення та негативні зміни в ДНК. Часті стреси в ранньому віці негативно впливають на розвиток мозку, когнітивні функції та поведінку дитини, що також може пояснити низьку успішність та труднощі у навчанні. У підлітковому віці стрес часто провокує нездорову поведінку, наприклад, вживання надмірної кількості солодощів, куріння, схильність до насильства. Все це впливає на здоров'я десятиліття.

Що дешевше: освіта чи здоров'я?
Сьогодні, коли всі розвинені країни світу стикаються з безпрецедентним зростанням медичних витрат, взаємозв'язок освіти та здоров'я набуває великого значення. Люди з поганою освітою просто не вигідні державі з економічного погляду. Вони менше заробляють і менше витрачають, але водночас вимагають значних витрат на лікування, які так чи інакше лягають на плечі інших, більш освічених та здорових платників податків. На думку експертів, зупинити зростання витрат на охорону здоров'я можна за допомогою інвестицій в освіту, а також проводячи політику, яка спрямовує дітей на продовження навчання після закінчення середньої школи. Подібної ж стратегії мають дотримуватись і батьки.

Источник статьи журнал «Мистер Блистер»