Найшкідливіші звички

Найшкідливіші звички

Температура 37 і 8, з носа тече, горло дере - сідаєш і починаєш думати, що такого неправильного я зробила вчора. Промочила ноги? Перенервувала? Спілкувалася із застудженим N? У тому й річ, що ні. Але ж щось впустило в тіло вірус?! Безперечно. Цими підступними «чимось», які провокують хвороби, цілком можуть бути ситуації, що перейшли до розряду звичок чи способу життя.

Нічна варта
Моя колега пише тексти виключно вночі. Спить місто, сплять соцмережі, смартфон не відволікає нав'язливим піліканням. Кухня, чашка кави, тіні з ліхтарів і мерехтливий екран ноутбука. Після третьої години ночі сон остаточно йде, відкривається друге дихання. Щоправда, наступного дня треба поспати хоча б до обіду – інакше добу пройдуть у зомбі-стилі: мішки під очима, уповільнені реакції, дратівливість та нульова концентрація. Натомість робота готова!Борис Маньковський, професор-ендокринолог, не підтримує ні систематичних, ні епізодичних опівночі і порівнює організм людини з автоматизованою фабрикою, яка працює за строгим розкладом. – Усі процеси у тілі підпорядковуються циркадним, добовим, біоритмам, – пояснює професор Маньковський. – Вночі тиск знижується, вдень зростає, гормони надниркових залоз виділяються вранці, гормони епіфіза – увечері.Порушуючи ритми сну та неспання, ми змушуємо організм перебудовувати свою роботу, тому підвищується виділення гормонів стресу – катехоламінів, норадреналіну, кортизолу. Згодом це може призвести до спазм судин, стрибків тиску, аритмії. У гіршому випадку збій біоритмів загрожує ризиком інсульту та порушенням метаболізму – аж для розвитку цукрового діабету ІІ типу.Ще один неприємний бонус дефіциту сну – зайва вага: моя колега за три місяці нічних пильнування набрала два з половиною кілограми. Справа в тому, що через недосипання падає рівень гормону насичення лептину. Під ранок у «нічних снайперів» прокидається вовчий апетит, і, як показують дослідження, продукти вони вибирають найкалорійніші з підвищеним вмістом вуглеводів. Простуджуватися опівночі, які сплять менше семи годин на день, теж ризикують утричі частіше. Логіка металева: під час нічного сну в організмі виробляються захисні білки-цитокіни. Чим їх менше, тим частіше і довше за нас тероризують віруси. Звичайно, всі жахи недосипу не впадуть на голову моментально. Якщо сьогодні вночі дуже потрібно попрацювати, нічого страшного не станеться, тільки наступного дня важливо добре відіспатися. Головне - не перетворювати ніч на день, а день на ніч регулярно хоча б для того, щоб радіти вранці своєму відображенню в дзеркалі.

Дедлайн вже наближається
На тижневий обсяг роботи залишилося три дні, терміни горять, дедлайн настає на п'яти. Для деяких стресовий режим роботи стає чи не єдиним продуктивним. Щоправда, багатьом за це доводиться розплачуватися: хтось через пару місяців нервового перевантаження потрапляє до лікарні з пневмонією, тахікардією чи загостренням гастриту – першою тріщить швами найслабша зона.Психолог Ольга Морозова-Ларіна пропонує визначитись зі своїм оптимальним графіком роботи. – Припустимо, на роботу виділено тиждень, хтось зробить його за три дні, а потім відпочиватиме, – розповідає психолог. – Але є й інші особи – їм режим «швидко роблю, а потім гуляю» не підходить за темпераментом. Знаючи про свою надпродуктивність в останню добу на тлі легкого стресу, раніше вони за справу і не беруться. Якщо ви впевнені, що швидко впораєтеся із завданням під завісу терміну виконання, значить, не напружуйтеся на його початку, відпустіть почуття провини, адже докори совісті та моральні метання послаблюють імунітет і працюйте у своєму режимі. Важливо лише вміти розраховувати сили. Дні напруженої праці найкраще завершувати пробіжкою стадіоном, запливом у басейні або бадьорою вечірньою прогулянкою. М'язова втома знешкоджує підривну роботу гормонів стресу.

Солодкий шок
Загнати себе в стан стресу, депресії та підвищеної тривожності з усіма наслідками (від ризику серцевого нападу до безпліддя) можна зовсім на рівному місці - просто налягаючи на солодощі. – Продукти з високим вмістом промислової фруктози, а її сьогодні куди тільки не додають – до солодких напоїв, печива, морозива – дезорієнтують мозок, – міркує нейропсихолог Карине Малишева. - До крові раптово надходить величезна кількість ресурсів, як це буває при стресі.Фруктоза і глюкоза у великих кількостях діють збудливо на нейромедіатори мозку, запускаючи цілий каскад реакцій: підвищується тиск, серцебиття, потовиділення, навіть якщо людина просто сидить більшу частину дня перед своїм комп'ютером. Крім того, фруктоза змінює реакцію мозку на стрес – робить її гострішою. Це дивно звучить, але звичка обідати швидкою їжею з пакетів для організму теж схожа на адреналінову поїздку на американських гірках.У чіпси, сухарики, снеки, бургери, кетчупи тепер неодмінно додається глутамат натрію - харчова добавка, що посилює чутливість рецепторів язика. Яскраві, штучно викликані смакові відчуття діють збудливо на нейромедіатори головного мозку і підвищують градус стресу.

Рот на замок
Хочеться висловити все, що накопичилося – чоловікові, сусідці, начальству, але внутрішні гальма змушують мовчати. Образа і гнів, як іржа, спочатку псують настрій, далі можуть провокувати головний і серцевий біль. Ізраїльський вчений Гіора Кейнан досліджував питання - що краще: в обличчя викласти все, з чим не згоден, чи делікатно промовчати?Він встановив, що, якщо щось глине зсередини, краще висловитися - такий підхід знижує рівень стресу і підвищує імунітет. Давши волю почуттям, людина червоніє, її щелепи стискаються, серце часто б'ється - він готовий битися або тікати. У цей момент організм забирає жир з м'язів у разі, якщо терміново знадобиться додаткове джерело енергії. Але якщо ці жирні кислоти не витрачаються (ось чому після стресу важливо побігати, пострибати, рухатися) вони можуть стати причиною розвитку атеросклерозу. На серці після п'ятихвилинки одкровень стає легше, але для його блага краще рідше виходити з себе і контролювати свій стан. – У психології виділяють осіб типу А і С: перші схильні до імпульсивних проявів почуттів та інфарктів, другі стримують емоції та схильні до раку, – пояснює Каріне Малишева. – Хоча для знешкодження неприємних емоцій часом досить відобразити їх у творчості, програти у фантазіях.

Отруєння світлом
Мало світла та вітаміну D3 – отримаєте депресію, багато світла – теж нічого хорошого. Особливо якщо це специфічний синій, який випромінює екрани гаджетів. Нешкідлива звичка почитати перед сном книгу після вторгнення в наше життя iPad та електронних книг стала не такою вже й безпечною. Вплив короткохвильового світла синіх світлодіодів на наше самопочуття вивчала група американських вчених Гарвардського університету, а потім опублікувала дослідження в науковому журналі PNAS. Ось що з'ясувалося: швидко заснути після читання книги на електронних носіях навряд чи вдасться, оскільки синє світло (по ньому орієнтується біологічний годинник мозку) порушує циркадні біоритми і знижує вироблення мелатоніну - гормону, що регулює сон і пригнічує виробництво ракових клітин.Керівник дослідження невролог Анна-Марія Чан вважає, що штучне зниження синтезу мелатоніну у віддаленій перспективі може порушувати метаболізм, підвищувати ризик раку молочних залоз у жінок, аденоми простати у чоловіків та онкопатології кишечника в обох статей. Так що вечорами варто менше гіпнотизувати гаджети, а краще заглибитися в стару добру книгу в твердій палітурці.

Источник статьи журнал «Мистер Блистер».