Хвороба, яку не лікують

Хвороба, яку не лікують

Все почалося з історії родини, яка «підчепила» незрозумілу інфекцію на відпочинку в одному з турецьких готелів. Користувачі соцмереж негайно почали ділитися аналогічними випадками, причому виявилося, що однакові симптоми виникають на різних курортах, наприклад, у Греції, Іспанії, узбережжях Чорного та Азовського морів і навіть у Карпатах. Коли ж хвороба відвідала кілька дитячих садків та розтривожила матусь, дискусія перетворилася на справжню паніку. Основні претензії люди пред'являли до лікарів, мовляв, зарубіжні ескулапи не виявляють належної уваги хворим українським туристам, а вітчизняні медики просто не знайомі з екзотичною недугою.
  
Що це таке? Скандал спалахнув у нашій країні навколо синдрому «рука-нога-рот» (англ. hand-foot-and-mouth disease – HFMD), або ентеровірусного везикулярного стоматиту з екзантемою. Найчастіше його збудником виступає вірус Коксакі A16, однак у ряді випадків винуватцем хвороби може бути ентеровірус-71 та деякі інші інфекції. Інкубаційний період синдрому зазвичай становить 3-6 днів, потім у пацієнта один за одним з'являються симптоми. Все починається зі втоми, втрати апетиту, неприємних відчуттів у животі. Незабаром до них приєднується підвищення температури, лихоманка, нежить та біль у горлі. Через 1-2 дні після цього у хворого з'являється висип, що нагадує вітрянку: червоні цятки з наповненими рідиною бульбашками в центрі, які сильно сверблять. Висипання локалізуються на стопах, долонях та шкірі навколо рота (звідси і назва синдрому). У немовлят вони також часто з'являються у сфері підгузків (геніталій). Ще одна характерна ознака - формування афт, хворобливих виразок у роті. Варто згадати, що у синдрому «рука-нога-рот» є «хвороба-близнюка» – герпетична ангіна. Це вірусне захворювання викликається тими ж вірусами Коксакі, має такий самий перебіг і дуже схожі симптоми. Розрізняють дві хвороби за інтенсивністю шкірних висипань (при герпетичній ангіні вони слабші), а також по локалізації афт у ротовій порожнині.Якщо при ангіні вони зосереджені в зіві, то при синдромі «рука-нога-рот» – мовою та яснами. Цей синдром дуже заразний. Віруси, що викликають його, живуть у слині, мокротинні, носовому слизу і фекаліях людини кілька днів до і деякий час після появи клінічних симптомів. Джерелами інфікування бувають і носії вірусу – люди, які мають характерних проявів хвороби. Крім того, ентеровіруси здатні досить довго існувати у зовнішньому середовищі, тому зараження може статися за допомогою прямого контакту (обійми, рукостискання, поцілунки), повітряно-краплинним шляхом (чхання, кашель), через забруднені предмети (іграшки, рушники, посуд тощо) .). Ще одним джерелом зараження синдромом «рука-нога-рот» можуть бути плавальні басейни та природні водойми.

Найбезпечніше, але все ж таки… Найчастіше хвороба «рука-нога-рот» вражає немовлят та дітей молодшого віку. У групі підвищеного ризику перебувають малюки, які ходять до дитячого садка чи школи. Як правило, до десятирічного віку організм дитини вже виробляє стійкий імунітет до вірусу Коксакі A16, проте трапляються й винятки.Оскільки хвороба викликається різними збудниками, заразитися нею можуть діти старшого віку та навіть дорослі, особливо якщо вони мають ослаблений імунітет. Як і інші ентеровіруси, збудники хвороби «рука-нога-рот» віддають перевагу теплому та вологому середовищу. Тому в країнах з помірним кліматом, у тому числі й в Україні, масові спалахи ймовірні лише пізньої весни, літа та ранньої осені. У той же час локальні осередки та поодинокі випадки зараження реєструються постійно протягом усього року. Тому і вітчизняні, і зарубіжні лікарі чудово знайомі з цією недугою.Їхня бездіяльність, з якою довелося зіткнутися багатьом українцям, пояснюється просто: жодного спеціального лікування синдрому «рука-нога-рота» не існує. Висипання на шкірі і афти, а також інші симптоми безслідно зникають протягом 5-7 днів. Більше того, наприклад, у Великій Британії, згідно з рекомендаціями Національної служби охорони здоров'я, ця хвороба взагалі не є підставою для того, щоб дитина не ходила до дитячого садка чи школи, а доросла пропускала роботу. Вважається, що її, як звичайне ГРВІ, мають перенести все, тому причиною залишатися вдома може бути лише погане самопочуття пацієнта. Втім, у дуже поодиноких випадках синдром «рука-нога-рот» може спричинити серйозні ускладнення. Фахівці рекомендують негайно звернутися до лікаря, якщо:
• бульбашки на шкірі наповнюються гноєм (це говорить про приєднання вторинної інфекції);
• афти в ротовій порожнині стали настільки болючими, що людина повністю відмовляється від їжі та пиття (йому можуть знадобитися внутрішньовенні вливання рідини);
• з'явився сильний головний біль, судоми або ригідність потиличних м'язів (це можуть бути ознаки менінгіту або енцефаліту, що починається).
Іноді в азіатських країнах спалахують масштабні епідемії синдрому «рука-нога-рот». Наприклад, у 1998 році на Тайвані HFMD захворіло загалом 1,5 млн осіб, більшість із яких були діти. Лікарі зареєстрували 405 випадків тяжких ускладнень та 78 летальних наслідків. Епідемія подібних масштабів повторилася наприкінці липня 2012 року у Китаї. З більш ніж 1,52 млн хворих там померла 431 людина.

Чим може допомогти фармацевт
Зазвичай для того, щоб поставити діагноз «рука-нога-рот», лікареві достатньо фізичного огляду, а допомогти з лікуванням захворювання, точніше за його окремі симптоми, може і фармацевт. Якщо пацієнт прийшов в аптеку з характерними скаргами, першостоляру варто порадити йому безрецептурні жарознижувальні та нестероїдні протизапальні засоби, наприклад парацетамол або ібупрофен для контролю болю та лихоманки.Можна також підібрати мазь або крем для зняття сверблячки та засіб для полегшення болю в горлі. Залежно від віку це можуть бути льодяники, спреї, сиропи. Фармацевт також повинен попередити клієнта, що для якнайшвидшого загоєння афт краще уникати кислих та гострих продуктів, а також цитрусових. Горло і ротову порожнину корисно полоскати теплим сольовим розчином. А для полегшення болю можна випити холодний молочний коктейль, з'їсти морозиво.Але найголовніше – пити достатню кількість рідини. Найчастішою і серйозною проблемою, що супроводжує захворювання «рука-нога-рот», є зневоднення, яке є особливо небезпечним для маленьких дітей. Після того, як бульбашки підсихають, хворий вважається незаразним, хоча у фекаліях вірус може зберігатися кілька тижнів. Тому в сім'ї, член якої переніс синдром «рука-нога-рот», важливо ще деякий час особливо ретельно дотримуватися чистоти, часто міняти постільну білизну, не користуватися загальним посудом та рушниками, дезінфікувати сантехніку, дверні ручки, мити іграшки та ін. Хороша практика особистої гігієни взагалі вважається найкращим профілактичним засобом від синдрому «рука-нога-рот». Звичайне миття рук або обробка їх спеціальними розчинами, що дезінфікують (які також варто запропонувати клієнту аптеки) значно знижують ризик зараження.

Источник статьи журнал «Мистер Блистер»