Босходження знову в моді

Носіння взуття – одна з головних ознак людської цивілізації. З давніх-давен взуття мало не тільки захисну, а й соціальну функцію – босі ноги були предметом бідності, а дороге взуття – символом високого статусу. Однак останнім часом все більше людей свідомо обирають босходження (від англ. barefooting). Навколо цього явища вже сформувалася своя субкультура, носії якої впевнені, що ходити без взуття дуже корисно здоров'ю.

Користь
• Природна хода. Ходьба та біг босоніж формують більш природну ходу, покращує поставу та додатково активізує близько 20 м'язів. Без взуття людина ставить ноги на середину стопи, що вдвічі зменшує навантаження на п'яту, кісточки, коліна та гомілки. Крім того, вважається, що взуття обмежує гнучкість та рухливість стопи. Це може призвести до збільшення ризику плоскостопості, патологічного потовщення нерва між третім та четвертим пальцями стопи (невроми Мортона), бурситу та молоткоподібного викривлення великого пальця.
• Профілактика мікозів. Люди, які віддають перевагу босоходінню, рідше стикаються з грибковими ураженнями шкіри стоп і нігтів. Як відомо, мікози дуже активно розвиваються в теплому та вологому середовищі, наприклад коли ноги у взутті потіють. Коли ж людина ходить босоніж, стопи не перегріваються, а зайва волога швидко випаровується. Саме тому грибкові захворювання стоп зустрічаються лише у 0,75% людей, які зазвичай ходять босоніж.
• Загартовування та стимуляція. Прогулянки без взуття масажують стопу, стимулюючи безліч точок акупунктури, які, якщо вірити східній медицині, відповідають за роботу всіх органів та систем. Вважається, що босходження загартовує організм, підвищує імунітет і служить профілактикою простудних захворювань. Один із його прихильників Порфирій Іванов створив на цій основі свою систему оздоровлення, яка має багато прихильників.

Золота середина
Для прогулянок босоніж краще вибирати ґрунтові доріжки, піщані пляжі та інші м'які поверхні. При бігу або ходьбі без взуття потрібно робити короткі кроки і ніколи не випрямляти ноги повністю. Така техніка допоможе запустити природний механізм амортизації. Відмінною альтернативою ходіння босоніж, що усуває всі його недоліки і зберігає переваги, є босо-взуття, або мінімалістичне взуття типу індіанських мокасин. Вона має тонку міцну підошву, але позбавлена амортизації та каркасу.Носіння босо-взуття, як і ходіння босоніж, вимагає звикання. Спочатку фахівці рекомендують проводити у ній трохи більше 10% часу, та був поступово нарощувати цей показник. При щоденних тренуваннях звикання до босоходження відбувається приблизно за 1-2 місяці. Спроби прискорити цей процес можуть загрожувати різними ускладненнями.

Шкода
• Захист стопи. Взуття забезпечує захист від порізів, саден та забитих місць, а також від опіків та обморожень. Люди, які мають низьку чутливість стоп, наражаються на великий ризик отримати травму під час ходіння босоніж. Американська діабетична асоціація рекомендує пацієнтам, які страждають на цукровий діабет, носити взуття та шкарпетки у будь-яку пору року. Крім того, в регіонах з теплим та вологим кліматом ходіння босоніж пов'язане з небезпекою заразитися нематодозами. Нематоди часто проникають через шкіру, у тому числі й пошкоджену, під час її контакту із зараженим ґрунтом та водою.
• Перехідний період. Різка відмова від взуття для людей, які не звикли ходити босоніж, може бути дуже болючим. Вони мають високий ризик розвитку підошовного (плантарного) фасціїту, тендиніту ахіллового сухожилля, болі в литкових м'язах. Ці проблеми пов'язані з укороченням ахіллового сухожилля та недостатнім розвитком м'язів стопи через регулярне використання взуття. Крім того, в перші кілька тижнів босходження, поки шкіра не загрубіє, на ногах можуть утворюватися болючі натоптиші та пухирі.
• Суспільний договір. У сучасній західній культурі носіння взуття - предмет негласного, договору. Більшість магазинів, ресторанів та громадських місць забороняють босходження як своїм співробітникам, так і відвідувачам. У деяких країнах заборонено керувати автомобілем босоніж.

Источник статьи журнал "Мистер Блистер".