Про природу людського сну

Про природу людського сну

Всі тварини на Землі залежать від сну. Без його тонізуючого та відновлювального впливу не може обійтися ніхто. Вчені довели, що якщо тримати щурів без сну, вони загинуть через чотири тижні, проживши лише двадцяту частину своєї нормальної тривалості життя. Однак люди йдуть всупереч природному і найдавнішому інстинкту. Підкоряючись вимогам сучасності, вони намагаються якнайбільше часу залишатися активними, завдаючи цим шкоди своєму здоров'ю.

Чому потрібно спати?
У порівнянні з XIX століттям середня тривалість сну дорослої людини скоротилася на 20% - на півтори години за ніч. Різноманітні хімічні стимулятори, пристрої, що створюють освітлення, смартфони та планшети вибили нас із природного ритму хімічної, гормональної та нервової активності, відрегульованої на 24 години.Хронічна нестача сну, що стала чи не нормою сучасного світу, не пройшла безвісти. На думку більшості вчених, саме вона винна у широкому поширенні цукрового діабету, артеріальної гіпертензії та ожиріння. Наприклад, при недосипанні збільшується викид гормону стресу кортизолу і порушується рівновага між лептином (гормоном, що подає мозку сигнал про вгамування голоду) і греліном (гормоном, що стимулює апетит). Дослідження Центру проблем сну Стендфордського університету (США) показало, що у людей, які сплять мало, лептину на 20% менше за норму, а греліну – на 20% більше, що веде до надмірного споживання їжі, у тому числі й нездорової. Вчені з лабораторії сну Каліфорнійського університету (США) також довели наявність зв'язку між нестачею сну та психічним станом людини. Вони розділили 26 здорових людей на дві групи, одна з яких спала нормально, а друга не спала протягом 35 годин. Подальші тести, під час яких добровольцям демонстрували емоційно забарвлені образи, показали, що люди, що не виспалися, неадекватно реагували на негативні картинки. Виразність їхніх реакцій була на 60% вищою, ніж у тих, хто спав нормально. Ще одну причину, через яку нам обов'язково потрібно висипатися, виявили фахівці з Рочестерського університету (США).У серії експериментів на мишах вони встановили, що під час сну спинномозкова рідина циркулює по мозку, змиваючи продукти його життєдіяльності як біологічна посудомийна машина. Цей процес допомагає видалити молекулярні відкладення, що виробляються клітинами мозку внаслідок їхньої природної активності, разом із токсичними білками, які при накопиченні ведуть до деменції.

Що важливіше – кількість чи якість?
Вважається, що середньостатистичний дорослий має спати вісім годин, дитина – дванадцята, а старий – шість, але насправді потреба уві сні індивідуальна. До того ж важливо, скільки ми спимо, а наскільки добре це робимо. Сьогодні багато дослідників працюють над розробкою технології суперсну, який допоміг би людям скоротити час, проведений у ліжку, без втрати якості життя.У 2008 році Пентагон опублікував доповідь під назвою «Працездатність людини», де оцінював ймовірність того, що солдати зможуть функціонувати максимально ефективно лише при двогодинному сні. Досягти цього можна лише за допомогою лікарських засобів, наприклад, ампакінів – класу препаратів, які регулюють нейротрансмітери в мозку для усунення проявів нестачі сну. Ще одне цікаве вирішення завдання «суперсна» знайшли неврологи із Північно-Західного університету до Чикаго (США). Вони запросили 13 людей віком від 60 до 84 років провести кілька ночей поспіль у своїй лабораторії.Вечерами испытуемые просматривали 88 пар связанных между собой слов (например, «энергия/нефть»), а затем пытались восстановить в памяти как можно больше из них. Після виконання цього завдання вони одягали навушники та лягали спати. Декілька ночей поспіль у навушниках була тиша, а потім вчені почали транслювати через них «рожевий шум» – звук, схожий на «білий шум», але з нижчими частотами. Він нагадував шепіт хвиль на кам'янистому пляжі і не заважав випробуваним спати, але був досить помітний, щоб мозок зафіксував його. Результати цього дослідження, опубліковані в журналі Frontiers in Human Neuroscience, виявилися приголомшливими. Наступного дня після ночі з «рожевим шумом» пам'ять добровольців працювала втричі краще за колишнє. Повільнохвильова активність тієї фази сну, в якій організм виробляє гормон росту, а мозок накопичує енергію і консолідує провідні шляхи нервової системи, помітно посилилася. Іншими словами, учасники експерименту поринали в «суперсон», який значно ефективніше відновлював їхні сили та когнітивні здібності.

Чи можна обійтись?
Є люди, здатні обходитися лише кількома годинами сну на добу, проте кількість їх дуже нечисленна і навряд чи перевищує 1–3% населення Землі. Психіатри з Медичного центру Піттсбурзького університету (США), де займаються вивченням цього феномену, мали справу лише з двома десятками таких людей.Вони зазначали, що з кожних 100 осіб, які вважають, що їм потрібно всього 5–6 годин сну на добу, насправді таких виявляється лише п'ятеро, решта страждає від хронічного недосипання тією чи іншою мірою. Спостереження показують, що «безсонні» люди відрізняються від інших піднесеним настроєм та гіпоманією – легкою формою маніакального розладу, для якого властива розкутість та стрімкий біг думок.Вони легко переносять фізичний біль та психологічні травми, не зациклюючись на своїх невдачах. Крім того, вони мають швидкий обмін речовин, тому такі люди, як правило, стрункі, хоча недосипання зазвичай підвищує ризик ожиріння. У 2009 році вчені виявили головну причину особливостей тих, кому достатньо лише кількох годин сну. Це невелика мутація в гені hDEC2, який отримав назву "ген Тетчер" на честь колишнього прем'єр-міністра Маргарет Тетчер, яка славилася тим, що спала не більше шести годин. Ген hDEC2 управляє біологічними процесами і стежить за тим, коли людина повинна прокинутися. Він регулює приплив калію в клітини, що впливає на їхню електричну активність. Калієві канали в нервових клітинах мають ключове значення для генерації «повільних хвиль» у мозку під час сну, які, своєю чергою, викликають зміну збудливості мембран нейронів. Експерименти, проведені американськими вченими з Вісконсинського університету (США) з дрозофілами, показали, що зміни цього гена дозволяють плодовим мушкам спати втричі менше без шкоди для здібностей.Дослідники вважають, що хоч вони експериментували лише з примітивними комахами, результати цієї роботи можна перенести і на людей. У майбутньому, мабуть, вдасться створити препарати на лікування розладів сну чи навчити людей обходитися кількома годинами нічного відпочинку. Однак, перш ніж це станеться, вченим належить усунути серйозний побічний ефект. Справа в тому, що генетично модифіковані дрозофіли в середньому жили менше за своїх побратимів. Водночас у людей, які мало сплять, такої проблеми немає. Якщо вірити історичним документам, лише кілька годин сну крім Маргарет Тетчер обходилися Бенджамін Франклін, Томас Джефферсон і Леонардо да Вінчі. І всі вони дожили до поважного віку.

Символ статусу та достатку
Сьогодні повноцінний сон став чи не предметом розкоші та символом високого соціального статусу. Добре висипатися можуть дозволити собі лише дуже забезпечені люди. Різні дослідження показують, що бідні загалом сплять менше й гірше за багатих, адже для якісного нічного відпочинку потрібен не лише час, а й відповідні умови. Підвищеним попитом на здоровий сон сьогодні користуються багато комерційних компаній. Справжніми бестселерами стали вологовідвідні костюми, щоб уночі було прохолодніше спати, наматрацники з сенсорами, що відстежують глибину сну, маски, що контролюють мозкові імпульси під час нічного відпочинку та інші гаджети.

Источник статьи журнал «Мистер Блистер».